(Вірш присвячений моєму чоловікові в честь його 50-річчя.)
Доторкнуся до твоїх сивин,
Ти всміхнешся - зморшок ціла зграя
В кутики очей повибігає.
Часу плин. Ах, часу швидкий плин...
Як на тебе схожим став наш син!
У альбомах ще не пожовтіли
Фотографії, із тебе молодого.
А вже осінь перейшла дорогу.
Майже всі берізки облетіли.
І дощі, дощі заморосили.
Ти не той. І я давно не та.
Друзі, посоліднівши, старіють.
На очах ровесники сивіють.
Так, твоя чуприна ще густа,
Але якось зблизились свята...
Рідний мій, сьогодні п’ятдесят
Стукнуло тобі, як кажуть люди.
Хай для тебе світлим день цей буде.
Найгарнішим з особистих свят.
Глянь, який барвистий листопад!
Мов для тебе доля зберегла
Розмаїття кольорів осінніх.
Не сумуй, що роки - швидкоплинні.
Дякуй Богові, що хоронив від зла.
Що добром стежинка поросла.
Що під ясним небом, в мирний час
Ти минаєш п’ятдесяту віху,
Що обходить нашу хату лихо,
Що маяк спасіння не погас,
Дух Святий веде у вічність нас.
І нехай старіє наша плоть,
Скаче тиск, буває - крутять руки.
Наша втіха - діти та онуки.
І благословляючий Господь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ото ж дуже добре, гарно та поєтично. Радію за Вас, що зберегли любов та злагоду. Життя, як одна мить, проходить. Але вічність впереді.
Хай щастить Вам и дальше!
Комментарий автора: Iоній, дякую Вам за гарні слова і побажання - хай дійсно буде так. Час летить дуже швидко і не зогляділися коли воно вже набігло 50 моєму чоловікові, та й я недалеко від нього відстала. Як добре, що перед нами ціла вічність.
Татьяна
2012-02-17 09:39:44
дякую вам за ніжність і любов, так хочеться в 50 теж мати таке мудре, глибоке і любляче серце .
Ангелы-люди - Людмила Солма P.S. в дополнение:
2) "Люди-Ангелы" сложилось в перекличку на стихи автора Натья на ресурсе "Галактический Ковчег":
я лишь недавно... тайком... подсмотрела,
что наши крылья хранятся у Бога.
...в розовых листьях... среди оберегов...
из перламутра... в хранилище белом.
1) "Павший Ангел" - само по себе как-то, метафорически сложилось в нечаянным экспромт, и очень оно давнишнее:
"Павшие" - здесь не восхваляющие, а усомнившиеся единожды, ангелы...
И как различие этой их "ангельской" многообразности, общепринятое и всем известное мирское толкование:
"Падшие ангелы (аггелы) — согласно представлениям христиан и иудеев, это ангелы, которые, как и все остальные, изначально были созданы Богом добрыми и светлыми и призваны были бесконечно приближаться к Богу, то есть возрастать в добре, но отпали от Господа, образовав свое царство — ад, когда Сатана (Денница) поднял мятеж... Считается, что отпала примерно третья часть всех ангелов. Дьявол желал, чтобы человек, которого создал Бог по образу и подобию Божьему, поклонялся ему - дьволу - темным силам. И началась на небе война. И раскаялся Господь, что создал человека на земле, и восскорбел в сердце Своем." Из пояснений от ВИКИПЕДИЯ: http://ru.wikipedia.org/?oldid=44098542
-это из толкований Википедия, а Библейское вы и сами хорошо знаете, как и наверняка помните и получше того...
Коллаж из Интернета
