Сміх, горілка, вино… Позгинались від їжі столи,
Люди пишно прибрали будинки свої і двори.
При столах серце плаче: Ісусе, Ісусе, де Ти!?
Чи захочеш до мене на свято сьогодні прийти?
І почулися в небі молитви простої душі. -
"Я за гріх твій давно помирав на Голгофськім хресті". -
Усміхнулась душа, звеселилась, піднЯлась з руїн:
Це для мого спасіння із гробу воскрес Божий Син!
…Не догоджує людям за чаркою так, як раніш.
І пісень не співає з отрутами, що наче ніж.
Її радість - Христос, її пісня - про нове життя.
Знає, в небі чекає Христос - не зрадлива мета.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И слышала я с неба глас. - Брусловская светлана Когда-то, много лет назад, я ехала в автобусе с верующими бабушками.
Они проповедовали, пели песни о небесном городе.
Когда же я вышла из автобуса,то через этих бабушек, увидела лимонный свет, который не грел, но давал блаженство и тихую радость.
А вечером, кто-то невидимый повел меня к столу и дал это стих-е.
Так я уверовала.
Господь знает тропинку к душе каждого.
