Саме любов є умовою нашого життя. Якщо ми любимо, то ми живемо. Якщо не любимо, то не живемо. Як говорить Йоан той перебуває у темряві. І не бачить світла. Не бачить життя. Він у темряві смерті.
Якщо ми розділяємо Небо і землю, то ми щось втрачаємо з християнства. Ісус став людиною, будучи Богом. Бог був на землі у людському тілі. Він залишив нам Своє Тіло тут.
Якщо ми говоримо, щоб Бог десь там. Там щастя. Там нема горя, нема болі. То мені здається, що ми усього навсього забуваємо що Він поряд.
Якщо ми протиставляємо землю і Небо, то ми протиставляємо людину і Бога. А християнство це навпаки поєднання. Рука Бога, Якій став людиною тягнеться до руки людини.
Небо і земля у Ісусі є одним. Те, що зв'яжемо тут буде поєднано там. Що розв'яжемо тут, там буде різним.
Прагнення людини не лише є стороннім ехом якихось відвічних прагнень. Щастя починається тут. Людина тут починає пізнавати любов, а там усього навсього сповниться цим до кінця. Зустріч, дорога з Богом починається тут, а продовжуються у вічності. Дух Святий вже тут живе у наших серцях.
А якже страждання? Не все ж так добре. Іноді так погано, що годі. Ось це певно і буде відрізняти Небо від землі, що там не буде страждання. А усе інше — любов буде вічною.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Притча Иисуса о неверном управителе - Михаил Пушкарский Толкование притчи не требует скрупулезной и абсолютной образной привязки. Приоритет отдаётся пониманию духовной сути. Так, например, если под хозяином имения вначале подразумевался Бог, то позже, где говорилось о сынах века сего, это сравнение уже не имеет необходимости. Здесь хозяин может по буквальному смыслу оставаться теперь снова человеком (сыном века сего) и включаться в сообраз следующей духовной мысли.
Более ясно видно на «богатстве неправедном», что образ часто заключает в себе лишь определённый смысл. Необходимо, также, в обычном общении понимать высказанную мысль в том смысле, в каком её хотят выразить.
